Психологічна готовність до надзвичайних ситуацій

вкл. .

Алгоритм психологічної підготовки дитини/підлітка включає три етапи:

І.Розповідаємо теорію та пояснюємо, навіщо це знати.

ІІ. Залучаємо до гри – тренування.

ІІІ. Закріплюємо знання в тренувальній дії.

І етап. Що таке безпека?

Розмова не має бути довгою. Всі актуальні теми можна розділити на змістовні блоки.

Насамперед у дитини будь-якого віку треба запитати, що таке безпека.

Далі з дитиною з 3 років можна разом вигадати ідеальний захищений (можливо, уявний) простір. А потім намалювати чи виліпити його.

У дітей із 4 років можна запитати, чи є в них знайомі (діти та дорослі), з якими вони почуваються захищеними.

З дитиною від 5 років до підліткового віку можна поговорити про те, що відчуття безпеки може бути внутрішнім – коли ми впевнені в собі, своїх знаннях, силах, в одне одному, знаємо правила, що нас ніхто не зрадить, і ми можемо розраховувати на допомогу. Запитуємо у дітей, на що вони спираються (якості, знання).

Тоді як у підлітків можна уточнити: «Чи є ті, хто з тобою почуваються безпечно?» і разом поміркувати про те, що можна зробити, щоб почуватися більш компетентним та впевненим.

Поради щодо дій у разі НС ( як запобігти стресу)

вкл. .

Поради щодо дій у надзвичайній ситуації: як зменшити рівень напруги.

Останні тижні були напруженими: фактично щодня з'являються повідомлення про «замінування» шкіл у різних містах країни. На щастя, всі ці повідомлення виявилися хибними, втім, вони добряче псують нерви і вчителям, і дітям, і їхнім батькам.

1. Говоріть із дітьми. Не вартодумати, що вони не зрозуміють чи злякаються ще більше. Що справді лякає, так це невідомість – дитина, яка не може зрозуміти, що саме та чому відбувається, стресує ще більше. Тож виділіть час та поспілкуйтеся з дітьми. Поясніть, що так, зараз скалалася така ситуація, повідомлення про «замінування» надходять у різні школи країни, і на ці події не можуть вплинути ані вчителі, ані батьки школярів. На щастя, такі повідомлення найчастіше не несуть реальної загрози, тож зараз їх можна сприймати як тренування, але при цьому варто чітко виконувати всі вказівки вчителя

2. Поясніть, що ви поруч. Діти мають знати, що на випадок надзвичайних ситуацій розроблені детальні інструкції, завдяки виконанню яких можна звести ризики до мінімуму. Ви чудово розумієтеся на цих інструкціях та знаєте алгоритм дій, як і інші вчителі, тож учні можуть бути впевнені: їм підкажуть, як діяти правильно. І тут важливо донести до школярів, що у випадку надзвичайної ситуації головний саме вчитель, його потрібно слухатися і слухати (і дуже уважно!).

3. Не панікуйте, але й не применшуйте рівень загрози. Так, будь-яка надзвичайна ситуація – це стрес, навіть хибні повідомлення про замінування. Звісно, все це неабияк нервує. Але панікувати та залякувати категорично не можна! Утім, не варто і ставитися до ситуації зверхньо. Краще обрати золоту середину.