ПОРАДИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ САМООЦІНКИ

вкл. .

ПОРАДИ

Як же важко жити із заниженою самооцінкою. Чи вам не знати? Ви постійно перебуваєте в скутому, напруженому стані, не вірите у власні сили і постійно говорите про свої невдачі. Коли ви дивитесь у дзеркало, то неодмінно бачите тільки недоліки вашої зовнішності. Ваша спина згорблена, голова понуро дивиться вниз, на лиці постійно чимось невдоволений або ображений вираз.
Що ж, давайте спробуємо підвищити власну самооцінку.
1) Перестаньте порівнювати себе з іншими людьми, їх досягненнями та перемогами. Просто намагайтеся радіти успіхам інших без злості, образи чи заздрості.
2) Навіть жартома припиніть використовувати негативні висловлювання на свою адресу. Замість того щоб сказати «Який я дурень! Я невдаха! У мене нічого не вийде!», Необхідно говорити тільки позитивні речі про себе і свої здібності – «Я молодець! Я зможу з усім чудово впоратися!»
3) Якщо вас хвалять або роблять вам компліменти, не потрібно їх заперечувати і говорити у відповідь: «Що ви, нічого особливого! Ні, не варто! »Подякуйте щиро за добрі слова – більше нічого не потрібно.
4) Зверніть увагу на коло ваших знайомих. Якщо ви будете перебувати в товаристві людей, налаштованих по відношенню до вас негативно (не дають вам висловитися, або заперечують вашу думку, вважають його непотрібним), тим самим ваша самооцінка буде знижуватися. Намагайтеся якомога більше спілкуватися з людьми, від яких віє позитивом, які впевнені в собі і завжди будуть готові вас підтримати.
5) Складіть список ваших досягнень! Приміром, ви навчилися кататися на роликах, прочитали книгу, яку давно збиралися подужати, отримали права – загалом, все, що вас порадувало! До цього списку складіть список ваших позитивних якостей – ви розумний, добрий, чесний, чуйний! Перечитуйте ці списки частіше і поповнюйте їх новими записами!

Поради з самовиховання

вкл. .

1. Коли берешся за будь-яку справу, подумай: який результат повинен отримати.

2. Берись за справу сміливо і не відступай, поки її не виконаєш. Якщо в кінці тижня або цього дня залишаються не виконаними один чи два запланованих тобою пункти, перепиши їх у план на наступний тиждень(наступний день).

3. Візьми собі за правило обов’язково аналізувати: чому саме ти не виконав той чи інший пункт. Намагайся сам усувати причини невиконання. Спочатку це вважатиметься важким, але з часом ти зрозумієш, що головне – це правильно оцінювати свої сили і не гаяти марно часу.

4. Ніколи не практикуй перенесення виконання справи на наступний день. Приступай до виконання запланованого одразу ж без зволікань.

5. Не роби жодних попускань, навчися своїм примхам відповідати коротко, але твердо –"ні”.

6. Навчися сам собі наказувати, будь до себе непохитним,але став перед собою завдання реальні, ні в якому разі "не заривайся”, бо не спрацює внутрішній наказ ”Так треба”, "Я мушу”.

7. Спробуй проаналізувати: на що ти переважно витрачаєш свій вільний час?

8. Твій організм здатий до тривалих навантажень, але, щоб уникнути стомлення, переборюй втому, змінюй види діяльності протягом дня.

9. Приймаючи на себе будь-яке завдання, навчися слухати уважно вказівки дорослих. Користуйся нотатками, щоб нічого не пропустити повз увагу і зберегти час.

Як все встигати під час дистанційного навчання

вкл. .

Дистанційка має ряд переваг. Перш за все, не потрібно витрачати дорогоцінний час на дорогу. Увімкнув ноутбук, приєднався до конференції – все, ти на місці; вимкнув по завершенню – ти вдома. Таким чином ми щоденно економимо мінімум одну-дві години.

Водночас парадокс: вільного часу наче стає більше, а насправді більшість відчуває його хронічну нестачу. Чому так?

Чому важко все встигати

Для навчання чи роботи дистанційка має підступну властивість – вона дає хибне уявлення про свободу. Людина підсвідомо впевнена, що вільного часу стало більше, водночас виникає оманливе відчуття, що й завдань, які обов'язково потрібно виконати упродовж дня, стало менше. Тому можна не так напружуватись.

Щодо навчання школярів, насправді все зовсім навпаки. При дистанційному форматі об'єм навчального матеріалу, який мають опанувати учні, навпаки, збільшується. Адже тепер школярі самостійно виконують роботу вдома, яку б зробили у класі.

Щодо педагогів, які працюють з дому,– аналогічно, збивається звичний ритм життя, який упорядкований переважно зовнішніми факторами. В умовах роботи дистанційно вміння самостійно керувати власним часом та правильно розставляти пріоритети виходить на передній план.

Без вміння самоорганізації дуже скоро виникає відчуття хронічної зайнятості. Це призводить до накопичення справ, недосипання, невдоволення собою та, як наслідок, фізичної та психологічної втоми.