Наука та вища освіта

       На виконання резервів визначених у річному плані роботи закладу на 2015-2016 навчальний рік з питання самоосвіти педагогів, співпрацюючи з вищими навчальними закладами з метою самовдосконалення , підвищення рівня професіоналізму та презентації власного досвіду вчитель математики Бабич Г.І. прийняла участь у ХХІV Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених “НАУКА І ВИЩА ОСВІТА” , яка була проведена8 квітня 2016 р.у Класичному приватному університеті. Ця подія присвячена 24-тій річниці його заснування вже стала невід'ємною частиною весняних заходів університету мета якого полягає в генерації нових ідей і конкретних пропозицій щодо вирішення політичних, соціально-економічних, правових та інших проблемних питань розвитку України як європейської держави

XXIV Міжнародній науковій конференції студентів

і молодих учених

“НАУКА І ВИЩА ОСВІТА”,

8 квітня 2016 р.

Мета проведення цього наукового заходу

полягає в генерації нових ідей і конкретних пропозицій

щодо вирішення політичних, соціально-економічних, правових

та інших проблемних питань розвитку України

як європейської держави


babich galina ivanivna

НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ПОГЛИБЛЕНОГО ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ У ШКОЛІ

Необхідною умовою поглибленого вивчення математики є широка варіативність змісту і форм навчання, що може бути забезпечена переходом на відповідні підручники, методичні рекомендації, гнучкі навчальні плани та програми з предмету. Гнучкість програм означає, що в ній фіксується лише загальний обсяг обов’язкового для вивчення матеріалу і рівень вимог до знань та вмінь учнів, що дає змогу педагогам варіювати схему вивчення. Основна програма доповнюється гнучкими підпрограмами різноманітних факультативних курсів, секцій, гуртків, занять за вибором.

Найважливішим методом організації навчально-пізнавальної діяльності учнів в процесі вивчення математики є розв’язання задач, за допомогою яких школярі свідомо та міцно оволодівають системою математичних знань, умінь і навичок. Більш того, в процесі розв’язання різних математичних задач в учнів можуть бути сформовані якості, притаманні творчій особистості.

Учені констатують той факт, що сучасна педагогіка діє в ситуаціях пізнавальної нестабільності, а це, на їхню думку, вимагає нової концепції пізнання, сфокусованої на створенні знання, а не на його обговоренні та верифікації. Автори наполягають, що освітня функція суспільства має набути властивостей прогнозування (випереджаюче навчання), міждисциплінарності, контекстної відкритості (розширює середовищний та інструментальний діапазон), а також забезпечувати поєднання творчості зі спеціалізацією, автономії особистості з інтергацією в культуру, ініціативної діяльності з відповідальністю.

На нашу думку, стрижнем сучасної концепції математичної освіти є орієнтація учнів на продуктивне досягнення результату у творчому процесі навчання.

Зростання ролі науки в теорії та методиці навчання математиці приводить до того, що поряд з традиційними функціями педагога в умовах модернізації освіти виникають і актуалізуються нові професійні функції, пов’язані з прогнозуванням, проектуванням та організацією змістовної і процесуальної сторін освіти. Таким чином, сучасна педагогічна діяльність учителів являє собою складний комплекс традиційних педагогічних функцій: навчальної, виховної, розвивальної, а також нової – дослідницької.

Варто підкреслити, що огляд першоджерел, наукових, монографічних видань, архівних документів доводить, що українськими науковцями чітко визначені орієнтири щодо принципів навчання та виховання у педагогіці.

Визначимо базові, вихідні положення, тобто принципи (від лат. principium – основа, начало), в яких відображені основні закономірності та висвітлені вимоги до побудови сучасного уроку, що певним чином нормується; норми діяльності й задають ці принципи.

Відомо, що принципи виконують регулятивну функцію з погляду моделювання теорій і способу регуляції практики певного виду діяльності. На них ґрунтуються підходи до здійснення будь-якої діяльності, визначаючи певною мірою їх зміст, засоби та прийоми роботи: системності, послідовності, інноватики, неперервності, варіативності, гуманізації, свідомості та творчої активності, індивідуалізації, науковості, ампліфікації, толерантності тощо.

Отже,якість професійної діяльності вчителя математики, яка будується на засадах дослідницького підходу, визначається високою професійною культурою життя, постійним прагненням до творчого самовиявлення та розкриття наукового потенціалу кожної дитини.